STAR WARS Jedi Knight II - Jedi Outcast

Ось і завершена ще одна гра зі всесвіту Star Wars, і особисто для мене... Це не на стільки культова річ, як каже багато хто. З іншого боку - це оцінка тільки SP, без моментів MP, можливо відповіді мали бути там (хоча й сумніваюсь). P.S: перше проходження було десь в дитинстві, і як виявилось - багато чого уже пам'ятав "не таким" або взагалі "не пам'ятав", умовний Republic Commando в мозок в'ївся значно краще.

Сюжет - враховуючи вік гри, розписаний у деталях уже багатьма (і по суті це не перша гра в серії, однак мова не про Академію - хоч багатьох цифра ІІ в назві буде схиляти саме до того). Якщо ж "спростити" опис - через певні "обставини" джедай перестав бути джедаєм, але знову мав ним стати через інші - оце і по суті все. Так, нам будуть розвивати події "навколо", однак тут виникає певна хвороба оцих олдових шутерів - ГГ це буквально єдиний "хто може вплинути на результат", тут не має широкої взаємодії з іншими персонажами (не дивлячись на те, що деяких культових, ми все ж зустрінемо і не раз). Фінал взагалі викличе доволі багато питань (а якщо ще й до нього додавати "знання" нової кіно-саги, то...).

Щодо подачі сюжету: по суті у нас два "варіанти", один - суто якісь "місцеві завдання", а от другий...) Це "кіновставки" (не з фільмів, але подібного формату) - однозначно плюс, за ідею та релізацію в тому "часі" (хоча знову ж таки, посилаючись на вік гри, якість думаю усім зрозуміла). Графічно (на зараз), навіть з модами, думаю також не варто надто оцінювати гру - проте варто звернути увагу на те, що в "коридорних", "темних" місцях графіка значно краще, ніж на умовно відкритих просторах вдень (особливо якщо згадати передфінальні рівні).

Сам гемплей - що, зрозуміло, займає значну частину часу для "вникнення в гру". Перш за все деяка обмовка - НПС, якщо їх не "тривожити" можуть щось обговорювати (що не завжди зустрінеш і в більш сучасних шутерах). Сама шутерна частина - питань викликає небагато. А ось, здавалося б, основна механіка - бути "джедаєм"... Розкривається тільки під фінал, і то - проти "найперших ворогів". Реалізація двобою джедай-сітх, суб'єктивно, доволі "дивна". Якщо на початку те ще можна списати на "перший рівень сил ГГ", то далі те питання тільки загострюється. Ворогів стає більше - а ГГ не може їм відповідати "пропорційно". Система зарахування урону, теж в тому не допомагає - зловити ваншоти в певних моментах досить просто (ми таке можемо робити тільки з "болванчиками" і то певним чином). Бої між "володарями сили", під фінал, практично зводяться до одного сценарію - заманюй у воду та "користуйся" стінами, варіантів "чесного двобою" майже не існує. Інша зброя (окрім однієї) теж не дасть ніякого ефекту.

Окремим моментом є "лінійність" рівнів. Так, вони дійсно дещо "варіативні" стосовно проходження, проте все ж лінійні - однак містять доволі багато місць - на які треба "наткнутися". І ця проблема, на диво, є проблемою саме початку гри - під кінець лінійність збільшується, але при цьому є місця які абсолютно "не потрібні" - навіть для "луту" (хоча, на мою думку, варто було б "розподілити" такий досвід "загадок"). Й оця "не інтуітивність", зіграла певний жарт й у фінальному бої з босом для мене, бо я використовував "оточення" з "негативної" точки зору, як мене "вчила" гра і до того, але треба було...) Проте мій метод навіть, здається, скоротив цей бій - хоча і ціною "простоти" (тобто бос вийшов простіше за ворогів до нього), у чому явно проблема АІ. Так, якщо уже згадали - ШІ ботів тут доволі своєрідний, чого в умовному MOH того ж року не скажеш.

Що в цілому? Особисто для мене, не зважаючи на багато "відсилок" - я не відчував такого рівня духу SW, як в багатьох інших іграх цього всесвіту Так, тут є звуки звідти, персонажі звідти, однак "розкриття" та "взаємодія"... "Сила" та "мечі" взагалі не відчуваються такими (хоча проходити "більшу частину" гри суто "шутером", тобто без їх використання - неможливо). Можу тільки, умовно, похвалити за це передостанній рівень (23), й то з певними "обмовками". На жаль, тільки 6,55/10.