Grounded

Планував зробити більш повну рецензію (за кілька днів від трансляції) враховуючи що полюбляю побігати в подібних "гріндо-досліджувальних" іграх, проте обстріли та наявність світла 2-4 години на добу змістили цю думку. Тому... На жаль, поки що це чергова "недо" рецензія.

Відмічу одразу, напишу багато "негативу" - хоча вважаю що в гру дійсно можна довго і, відносно, весело грати - просто треба відповідно себе налаштувати. А це все ж підходить не усім.

Перш за все "вступ", його практично не має - нам просто дають "натяки" та спускають у "нижчий світ". Це не є однозначно поганою ознакою, проте дещо уже змінює очікування від подальшого ігроладу. І частково закрадається певний "острах" що гра орієнтована на кооп, але не будемо про це - все ж він в моїх рецензіях нечастий гість.

Ми потрапляємо у надиво приємний, дещо дитячий світ (для тих хто не боїться комах), де першою метою буде звісно знайти якийсь притулок та їжу/воду. Не надто глобальні задачі, але вони вже дають зрозуміти що гра вимагає певної боротьби - навіть базові ресурси не в "прямій доступності" (а деякі з них навіть важко віднайти без інтернету, саме механічно як "добути"). І уже на цьому етапі, особисто для мене, починається перша проблема - про яку трохи згодом. Вирішивши "основні" завдання ми натикаємось на сюжет, який не дає нам багато - але все ж надає більш глобальні цілі, які хочеться дослідити (не просто ж бігати в лісах, правда?), І от саме тут ота перша "не названа" проблема переходить в другу, яка полягає в надто відкритому (і одночасно ні) світі.

Щодо першої ж... Гра показує нам "боротьбу" певних видів комах, хоч і не глобально. Але в цю боротьбу маємо всупати ми. Будь-які "дії" з базою, окрім банального "сканування гілок" вимагатимуть, не побоюсь цього слова, геноциду певних видів комах. І не має різниці, вони "добрі", "нейтральні" чи "злі". Ми просто їх знищуємо бо "мусимо". Весь отой "спокій", навіть дитячість початку гри розбивається об це. І саме тут сильний зв'язок з другою проблемою. Щоб дослідити більшість зон - нам, на справді, не потрібно стільки "зусиль", гра дозволяє потрапити просто способом "біжи та знайди прохід". Тобто оті ресурси з першого пункту не виправдані, бо це вже не про боротьбу за життя.

І знову повертаємось до другої проблеми - все надто "відкрито". Територія значна, а швидкого способу пересування (принаймні за кілька перших годин) очікувати не варто. В певні моменти навіть закрадається відчуття що треба навмисне "рестартувати" персонажа - аби повернутись на базу. Щодо власне дослідження - навіть маючи мапу та "мітку цілі" - гра доволі "багатоповерхова" (що в принципі логічно), але знову ж таки існують обмеження, навіть для сюжету, які так просто не обійти (хоча при цьому залізти в небезпечну "вищу зону" видається простішим). Це все одно що в одній з моїх найулюбленіших ігор - Subnautica, першим що ти досліджуєш та будуєш після сканера є Циклоп, при чому робиш це одразу в лавовій зоні. Пропускаючи будь-які інші предмети, навіть стандартний кисневий балон. Або в умовному (особисто для мене не чудовому) Raft - починати гру з повним інвертарем металевих стріл, які ти не зможеш використовувати надто довго. Це абсолютно не виправдано, через що гра відчувається "рвано". Тут по суті не має обмеження "по силі" персонажа, чи хоча б розумного обмеження сюжету - тут тобі доступно багато всього, але в той же час певні зони вимагають "досягти сюжету". Це тісно переплетено з тою проблемою 1 - ресурси. Ми можемо знайти предмети лейт гри, навіть не маючи банальної фляги для води. А зберігати їх десь треба, тобто нам варто б ще якось дослідити необхідний ресурс для банального сховища. До речі, сам процес дослідження - не зрозуміло навіщо, має обмеження - 3 ресурси за Х хвилин. Тобто нам доводиться чекати, якщо ми знайшли багато нового.

Ні, знову ж таки, не зважаючи на весь цей негатив - гра цікава для дослідження, однак в певні моменти скоріше відчуваєш себе не "загубленим підлітком", а піхотинцем з Starship Troopers - що як на мене досить "дивно".