Вірш від 26.04.2016/Горе?

Червоніє все довкола, звідусіль лиш чути горе, Вітер в полі завиває, хати теж не оминає.
 Бо на нашій неньці-землі мир порушений був зверхньо.
 Хто в хатах його проносить, хто ж на фронт іде ворожий.
 Але справа в тім, сусіди, що війна та не усюди.
 Хтось і десь лиш обмовився, що й пішли у бій всі інші.
 Не звертаючи уваги, родич то чи (зовсім) рідна мати.
 Хтось там зверху лиш продумав, що так вигода все ж буде.
 І усім нам враз здалося, що навколо лиш ворожість.
 Хоч на хвильку зупиніться, і довкола озирніться.
 Все що Ваше було зранку, і тепер у Вас наявне (в гамані).
 Не зважайте на прокльони, тих хто зверху, а не з Вами.
 Краще вмить Ви схаменіться, і з думками розберіться.
 Мир лиш нас окрасить, братці, в мирі щастя всіх досягне…