Вірш від 14.04.2023/Розбрат чи єднання?

Десь, отам за кучугури, вийшов ранок на тортури. Хтось отую ніч промерз же, а хтось спав - без свого серця. Десь тривали ті події - ті, що разом ми зростили. Чи були в том суперечки? Чи то пак було все…з гречки? Хтось шукає винуватих, а комусь - все поміч відшукати б. Хтось роз’єднує за слово, а комусь - то воля з права. Десь тривають все полеми. А ще десь шукають плем’я. Інші ж, там живуть для себе. Поки в інших нема тверді. Твердь та розійшлась усюди, де ступив вже ворог лютий. Хтось і досі не цурає, а хтось їм же й потурає. Десь живуть на волі й славі. А он там шукають, Царя. Царь той Пірр для них по суті, вони ж бачать в ньому чудо. Чи то є для них заразним, чи шукають вони де б впасти. Чи то віра в них у пир той, що з крові вином transforme там. Чи коли їм стане ясно - що не буває Сонця з частки. Сонце теє лиш в цілому, побудоване на тому - Щоб об’єднувати різне, і процеси вести - всі ж там. Сонце зійде для отих лиш, хто землю для нього зоре. А до тих пір, будем жити - тільки як ті звірі, дикі. Так триватиме і доти, доки всі не стануть спроти. Спроти того що не здраво. Та й того що несе травми. Тому їм лиш треба знати, що отоє без загадок. Що увесь світ, як те Сонце - не буде ділитись навпіл. Що не буде й інших часток, окрім тих - що відлетять назавжди.